обминати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | обминати, обминать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я обминаю | ми обминаєм, обминаємо |
| Минулий час |
|---|
| він обминав | ми, ви, вони обминали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я обминатиму | ми обминатимем, обминатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | обминай | обминайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | обминаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | обминавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | обминаний |
| Дієприслівник теп. часу | обминаючи |
| Дієприслівник мин. часу | обминавши |
| Iнфінітив | обминатися, обминатись, *обминаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *обминаюсь, *обминаюся | ми *обминаємся, *обминаємось, *обминаємося |
| Минулий час |
|---|
| він обминався, *обминавсь | ми, ви, вони обминались, обминалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я обминатимусь, обминатимуся | ми обминатимемся, обминатимемось, обминатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | обминайся, *обминайсь | обминайтесь, обминайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *обминавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | обминаючись |
| Дієприслівник мин. часу | обминавшись, обминавшися |