The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language

• dicts.explanatory_uk_uk.description

центр

ч.

1. род. -а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі.

2. род. -у. Середина, середня частина чого-небудь. || Частина якої-небудь країни, області і т. ін. (перев. розташована всередині її), промислово і культурно найрозвиненіша. || Частина населеного пункту (перев. розташована в середині його), де містяться основні установи.

3. род. -у. Місце зосередження якої-небудь діяльності, керівництва чимсь; осередок.

4. род. -у, перен. Те, що є найголовнішим, найважливішим, основним. || Те, навколо чого, або той, навколо якого групується, якому підпорядковується все інше.

5. род. -у. Місто, населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни.

6. род. -у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю. || У складі назв деяких установ або відділів, які відають чим-небудь.

7. род. -у, фізіол. Група нервових клітин, які регулюють ту чи іншу функцію організму. Психомоторні центри.

8. род. -у. У деяких парламентах – назва проміжних (між правими й лівими) партій, груп, угруповань.

9. род. -а, тех. Деталь токарного верстата з конусним кінцем, призначеним для підтримання заготовки під час її обробки.