насичувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | насичувати, насичувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я насичую | ми насичуєм, насичуємо |
| Минулий час |
|---|
| він насичував | ми, ви, вони насичували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я насичуватиму | ми насичуватимем, насичуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | насичуй | насичуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | насичуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | насичувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | насичуваний |
| Дієприслівник теп. часу | насичуючи |
| Дієприслівник мин. часу | насичувавши |
| Iнфінітив | насичуватися, насичуватись, *насичуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *насичуюсь, *насичуюся | ми *насичуємся, *насичуємось, *насичуємося |
| Минулий час |
|---|
| він насичувався, *насичувавсь | ми, ви, вони насичувались, насичувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я насичуватимусь, насичуватимуся | ми насичуватимемся, насичуватимемось, насичуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | насичуйся, *насичуйсь | насичуйтесь, насичуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *насичувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | насичуючись |
| Дієприслівник мин. часу | насичувавшись, насичувавшися |