видувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | видувати, видувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я видуваю | ми видуваєм, видуваємо |
| Минулий час |
|---|
| він видував | ми, ви, вони видували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я видуватиму | ми видуватимем, видуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | видувай | видувайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | видуваючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | видувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | видуваний |
| Дієприслівник теп. часу | видуваючи |
| Дієприслівник мин. часу | видувавши |
| Iнфінітив | видуватися, видуватись, *видуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *видуваюсь, *видуваюся | ми *видуваємся, *видуваємось, *видуваємося |
| Минулий час |
|---|
| він видувався, *видувавсь | ми, ви, вони видувались, видувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я видуватимусь, видуватимуся | ми видуватимемся, видуватимемось, видуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | видувайся, *видувайсь | видувайтесь, видувайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *видувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | видуваючись |
| Дієприслівник мин. часу | видувавшись, видувавшися |