виховати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | виховати, виховать |
| Минулий час |
|---|
| він виховав | ми, ви, вони виховали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виховаю | ми виховаєм, виховаємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виховай | виховайте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | виховавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | вихований |
| Дієприслівник мин. часу | виховавши |
| Iнфінітив | виховатися, виховатись, *виховаться |
| Минулий час |
|---|
| він виховався, *виховавсь | ми, ви, вони виховались, виховалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *виховаюсь, *виховаюся | ми *виховаємся, *виховаємось, *виховаємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виховайся, *виховайсь | виховайтесь, виховайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *виховавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | виховавшись, виховавшися |