забувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | забувати, забувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я забуваю | ми забуваєм, забуваємо |
| Минулий час |
|---|
| він забував | ми, ви, вони забували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я забуватиму | ми забуватимем, забуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | забувай | забувайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | забуваючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | забувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | забуваний |
| Дієприслівник теп. часу | забуваючи |
| Дієприслівник мин. часу | забувавши |
| Iнфінітив | забуватися, забуватись, *забуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *забуваюсь, *забуваюся | ми *забуваємся, *забуваємось, *забуваємося |
| Минулий час |
|---|
| він забувався, *забувавсь | ми, ви, вони забувались, забувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я забуватимусь, забуватимуся | ми забуватимемся, забуватимемось, забуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | забувайся, *забувайсь | забувайтесь, забувайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *забувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | забуваючись |
| Дієприслівник мин. часу | забувавшись, забувавшися |