заплутати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | заплутати, заплутать |
| Минулий час |
|---|
| він заплутав | ми, ви, вони заплутали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я заплутаю | ми заплутаєм, заплутаємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заплутай | заплутайте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | заплутавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | заплутаний |
| Дієприслівник мин. часу | заплутавши |
| Iнфінітив | заплутатися, заплутатись, *заплутаться |
| Минулий час |
|---|
| він заплутався, *заплутавсь | ми, ви, вони заплутались, заплуталися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *заплутаюсь, *заплутаюся | ми *заплутаємся, *заплутаємось, *заплутаємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заплутайся, *заплутайсь | заплутайтесь, заплутайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *заплутавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | заплутавшись, заплутавшися |