заснувати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | заснувати, заснувать |
| Минулий час |
|---|
| він заснував | ми, ви, вони заснували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я засную | ми заснуєм, заснуємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заснуй | заснуйте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | заснувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | заснований |
| Дієприслівник мин. часу | заснувавши |
| Iнфінітив | заснуватися, заснуватись, *заснуваться |
| Минулий час |
|---|
| він заснувався, *заснувавсь | ми, ви, вони заснувались, заснувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *заснуюсь, *заснуюся | ми *заснуємся, *заснуємось, *заснуємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | заснуйся, *заснуйсь | заснуйтесь, заснуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *заснувавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | заснувавшись, заснувавшися |