напрямляти
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | напрямляти, напрямлять |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я напрямляю | ми напрямляєм, напрямляємо |
| Минулий час |
|---|
| він напрямляв | ми, ви, вони напрямляли |
| Майбутнiй час |
|---|
| я напрямлятиму | ми напрямлятимем, напрямлятимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | напрямляй | напрямляйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | напрямляючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | напрямлявший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | напрямлений |
| Дієприслівник теп. часу | напрямляючи |
| Дієприслівник мин. часу | напрямлявши |
| Iнфінітив | напрямлятися, напрямлятись, *напрямляться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *напрямляюсь, *напрямляюся | ми *напрямляємся, *напрямляємось, *напрямляємося |
| Минулий час |
|---|
| він напрямлявся, *напрямлявсь | ми, ви, вони напрямлялись, напрямлялися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я напрямлятимусь, напрямлятимуся | ми напрямлятимемся, напрямлятимемось, напрямлятимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | напрямляйся, *напрямляйсь | напрямляйтесь, напрямляйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *напрямлявшийся |
| Дієприслівник теп. часу | напрямляючись |
| Дієприслівник мин. часу | напрямлявшись, напрямлявшися |