обточувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | обточувати, обточувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я обточую | ми обточуєм, обточуємо |
| Минулий час |
|---|
| він обточував | ми, ви, вони обточували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я обточуватиму | ми обточуватимем, обточуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | обточуй | обточуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | обточуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | обточувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | обточуваний |
| Дієприслівник теп. часу | обточуючи |
| Дієприслівник мин. часу | обточувавши |
| Iнфінітив | обточуватися, обточуватись, *обточуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *обточуюсь, *обточуюся | ми *обточуємся, *обточуємось, *обточуємося |
| Минулий час |
|---|
| він обточувався, *обточувавсь | ми, ви, вони обточувались, обточувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я обточуватимусь, обточуватимуся | ми обточуватимемся, обточуватимемось, обточуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | обточуйся, *обточуйсь | обточуйтесь, обточуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *обточувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | обточуючись |
| Дієприслівник мин. часу | обточувавшись, обточувавшися |