розгороджувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | розгороджувати, розгороджувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я розгороджую | ми розгороджуєм, розгороджуємо |
| Минулий час |
|---|
| він розгороджував | ми, ви, вони розгороджували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я розгороджуватиму | ми розгороджуватимем, розгороджуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | розгороджуй | розгороджуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | розгороджуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | розгороджувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | розгороджуваний |
| Дієприслівник теп. часу | розгороджуючи |
| Дієприслівник мин. часу | розгороджувавши |
| Iнфінітив | розгороджуватися, розгороджуватись, *розгороджуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *розгороджуюсь, *розгороджуюся | ми *розгороджуємся, *розгороджуємось, *розгороджуємося |
| Минулий час |
|---|
| він розгороджувався, *розгороджувавсь | ми, ви, вони розгороджувались, розгороджувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я розгороджуватимусь, розгороджуватимуся | ми розгороджуватимемся, розгороджуватимемось, розгороджуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | розгороджуйся, *розгороджуйсь | розгороджуйтесь, розгороджуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *розгороджувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | розгороджуючись |
| Дієприслівник мин. часу | розгороджувавшись, розгороджувавшися |