розплоджувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | розплоджувати, розплоджувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я розплоджую | ми розплоджуєм, розплоджуємо |
| Минулий час |
|---|
| він розплоджував | ми, ви, вони розплоджували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я розплоджуватиму | ми розплоджуватимем, розплоджуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | розплоджуй | розплоджуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | розплоджуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | розплоджувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | розплоджуваний |
| Дієприслівник теп. часу | розплоджуючи |
| Дієприслівник мин. часу | розплоджувавши |
| Iнфінітив | розплоджуватися, розплоджуватись, *розплоджуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *розплоджуюсь, *розплоджуюся | ми *розплоджуємся, *розплоджуємось, *розплоджуємося |
| Минулий час |
|---|
| він розплоджувався, *розплоджувавсь | ми, ви, вони розплоджувались, розплоджувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я розплоджуватимусь, розплоджуватимуся | ми розплоджуватимемся, розплоджуватимемось, розплоджуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | розплоджуйся, *розплоджуйсь | розплоджуйтесь, розплоджуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *розплоджувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | розплоджуючись |
| Дієприслівник мин. часу | розплоджувавшись, розплоджувавшися |