вбачати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | вбачати, вбачать |
Теперiшнiй час |
---|
я вбачаю | ми вбачаєм, вбачаємо |
Минулий час |
---|
він вбачав | ми, ви, вони вбачали |
Майбутнiй час |
---|
я вбачатиму | ми вбачатимем, вбачатимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вбачай | вбачайте |
Акт. дієприкметник теп. часу | вбачаючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | вбачавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | вбачений |
Дієприслівник теп. часу | вбачаючи |
Дієприслівник мин. часу | вбачавши |
Iнфінітив | вбачатися, вбачатись, *вбачаться |
Теперiшнiй час |
---|
я *вбачаюсь, *вбачаюся | ми *вбачаємся, *вбачаємось, *вбачаємося |
Минулий час |
---|
він вбачався, *вбачавсь | ми, ви, вони вбачались, вбачалися |
Майбутнiй час |
---|
я вбачатимусь, вбачатимуся | ми вбачатимемся, вбачатимемось, вбачатимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | вбачайся, *вбачайсь | вбачайтесь, вбачайтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *вбачавшийся |
Дієприслівник теп. часу | вбачаючись |
Дієприслівник мин. часу | вбачавшись, вбачавшися |