загоджувати
дієслово, недоконане, перехідне
Iнфінітив | загоджувати, загоджувать |
Теперiшнiй час |
---|
я загоджую | ми загоджуєм, загоджуємо |
Минулий час |
---|
він загоджував | ми, ви, вони загоджували |
Майбутнiй час |
---|
я загоджуватиму | ми загоджуватимем, загоджуватимемо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | загоджуй | загоджуйте |
Акт. дієприкметник теп. часу | загоджуючий |
Акт. дієприкметник мин. часу | загоджувавший |
Пас. дієприкметник мин. часу | загоджуваний |
Дієприслівник теп. часу | загоджуючи |
Дієприслівник мин. часу | загоджувавши |
Iнфінітив | загоджуватися, загоджуватись, *загоджуваться |
Теперiшнiй час |
---|
я *загоджуюсь, *загоджуюся | ми *загоджуємся, *загоджуємось, *загоджуємося |
Минулий час |
---|
він загоджувався, *загоджувавсь | ми, ви, вони загоджувались, загоджувалися |
Майбутнiй час |
---|
я загоджуватимусь, загоджуватимуся | ми загоджуватимемся, загоджуватимемось, загоджуватимемося |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | загоджуйся, *загоджуйсь | загоджуйтесь, загоджуйтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *загоджувавшийся |
Дієприслівник теп. часу | загоджуючись |
Дієприслівник мин. часу | загоджувавшись, загоджувавшися |