поцілити
дієслово, доконане, перехідне
Iнфінітив | поцілити, поцілить |
Минулий час |
---|
він поцілив | ми, ви, вони поцілили |
Майбутнiй час |
---|
я поцілю | ми поцілим, поцілимо |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | поціль | поцільте |
Акт. дієприкметник мин. часу | поціливший |
Пас. дієприкметник мин. часу | поцілений |
Дієприслівник мин. часу | поціливши |
Iнфінітив | поцілитися, поцілитись, *поцілиться |
Минулий час |
---|
він поцілився, *поціливсь | ми, ви, вони поцілились, поцілилися |
Майбутнiй час |
---|
я *поцілюсь, *поцілюся | ми *поцілимось, *поцілимося, *поцілимся |
| Одн. | Множ. |
Наказовий спосiб | поцілься | поцільтесь, поцільтеся |
Акт. дієприкметник мин. часу | *поцілившийся |
Дієприслівник мин. часу | поцілившись, поцілившися |