присягати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | присягати, присягать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я присягаю | ми присягаєм, присягаємо |
| Минулий час |
|---|
| він присягав | ми, ви, вони присягали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я присягатиму | ми присягатимем, присягатимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | присягай | присягайте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | присягаючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | присягавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | присяганий |
| Дієприслівник теп. часу | присягаючи |
| Дієприслівник мин. часу | присягавши |
| Iнфінітив | присягатися, присягатись, *присягаться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *присягаюсь, *присягаюся | ми *присягаємся, *присягаємось, *присягаємося |
| Минулий час |
|---|
| він присягався, *присягавсь | ми, ви, вони присягались, присягалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я присягатимусь, присягатимуся | ми присягатимемся, присягатимемось, присягатимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | присягайся, *присягайсь | присягайтесь, присягайтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *присягавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | присягаючись |
| Дієприслівник мин. часу | присягавшись, присягавшися |