The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language

• dicts.explanatory_uk_uk.description

основа

-и, ж.

1. Нижня опорна частина чого-небудь (будівлі, споруди, конструкції і т. ін.). || Ґрунт, на якому закладається будівля, споруда. || Нижня частина предмета, на якій тримається решта його або якою він прикріплюється до чого-небудь.

2. перен. Те, на чому що-небудь ґрунтується, тримається, базується. || Головна складова частина чого-небудь; серцевина, ядро. || Найважливіша частина змісту чого-небудь. || тільки мн. Головні засади, підвалини чого-небудь (моралі, поведінки і т. ін.). || тільки мн. Провідні принципи, правила, якими хто-небудь постійно керується в житті, діяльності. || Джерело, база виникнення, розвитку чого-небудь. Брати за основу. Закладати основи. Лежати в основі.

3. тільки мн. Найважливіші, вихідні положення чого-небудь (науки, теорії і т. ін.). Основи законодавства. || Навчальний предмет, змістом якого є сукупність найважливіших відомостей з певної галузі науки. Основи електротехніки. Основи диригування.

4. Головна умова, запорука чого-небудь. || Визначальна риса, ознака чого-небудь.

5. Подовжні нитки в тканині, а також пряжа для них.

6. спец. Хімічна сполука, що утворює з кислотами сіль і воду.

7. мат. Сторона геометричної фігури або площина геометричного тіла, перпендикулярна до їх висоти.

8. лінгв. Частина слова, що є носієм його основного значення.

9. заст., рідко. Заснування.