виконувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | виконувати, виконувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я виконую | ми виконуєм, виконуємо |
| Минулий час |
|---|
| він виконував | ми, ви, вони виконували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виконуватиму | ми виконуватимем, виконуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виконуй | виконуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | виконуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | виконувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | виконуваний |
| Дієприслівник теп. часу | виконуючи |
| Дієприслівник мин. часу | виконувавши |
| Iнфінітив | виконуватися, виконуватись, *виконуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *виконуюсь, *виконуюся | ми *виконуємся, *виконуємось, *виконуємося |
| Минулий час |
|---|
| він виконувався, *виконувавсь | ми, ви, вони виконувались, виконувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я виконуватимусь, виконуватимуся | ми виконуватимемся, виконуватимемось, виконуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | виконуйся, *виконуйсь | виконуйтесь, виконуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *виконувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | виконуючись |
| Дієприслівник мин. часу | виконувавшись, виконувавшися |