The Comprehensive Dictionary of the Ukrainian Language- dicts.explanatory_uk_uk.description
- dicts.explanatory_uk_uk.description
кінець
-нця, ч.
Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо.
Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим моментом. || Завершення, закінчення чого-небудь.
перен., розм. Смерть, загибель.
жарт. Пеніс.
мор. Линва, лінь, канат, трос та ін.
прийм., розм.
На краю.
Add to my dictionary
В обидва кінці — туди й назад.
Добігати кінця — завершуватися.
Зводити кінці [з кінцями] — а) узгоджувати різні частини, сторони якої-небудь справи; б) ледь животіти через нестатки.
З (із) кінця в кінець — з одного краю в інший.
Кінців не знайти — ні про що не дізнатися.
Кінці [з кінцями] не сходяться — а) важко впоратися комусь із труднощами, нестатками; не йде справа на лад; б) немає узгодженості, відповідності між різними частинами якої-небудь справи.
Кінці [у воду] ховати — не залишати ніяких слідів злочину, вчинку.
На кінці язика є (знаходиться і т. ін.) — а) хтось завжди швидко, без труднощів дає відповідь на що-небудь; б) хтось має велике бажання що-небудь сказати.
User translations
No translations for this text yet.
Be the first to translate it!
Word forms
кінець
| Одн. | Множ. | |
| Називний | кінець | кінці |
| Родовий | кінця | кінців |
| Давальний | кінцеві, кінцю | кінцям |
| Знахідний | кінець | кінці |
| Орудний | кінцем | кінцями |
| Місцевий | кінці | кінцях |
| Кличний | кінцю | кінці |