душити
дієслово, недоконане, перехідне
| Теперiшнiй час |
|---|
| я душу | ми душим, душимо |
| Минулий час |
|---|
| він душив | ми, ви, вони душили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я душитиму | ми душитимем, душитимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | души | душіте, душіть |
| Акт. дієприкметник теп. часу | душачий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | душивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | душений |
| Дієприслівник теп. часу | душачи |
| Дієприслівник мин. часу | душивши |
| Iнфінітив | душитися, душитись, *душиться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *душусь, *душуся | ми *душимось, *душимося, *душимся |
| Минулий час |
|---|
| він душився, *душивсь | ми, ви, вони душились, душилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я душитимусь, душитимуся | ми душитимемся, душитимемось, душитимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | душись, душися | душітесь, душіться, *душітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *душившийся |
| Дієприслівник теп. часу | душачись |
| Дієприслівник мин. часу | душившись, душившися |