загачувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | загачувати, загачувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я загачую | ми загачуєм, загачуємо |
| Минулий час |
|---|
| він загачував | ми, ви, вони загачували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я загачуватиму | ми загачуватимем, загачуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | загачуй | загачуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | загачуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | загачувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | загачуваний |
| Дієприслівник теп. часу | загачуючи |
| Дієприслівник мин. часу | загачувавши |
| Iнфінітив | загачуватися, загачуватись, *загачуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *загачуюсь, *загачуюся | ми *загачуємся, *загачуємось, *загачуємося |
| Минулий час |
|---|
| він загачувався, *загачувавсь | ми, ви, вони загачувались, загачувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я загачуватимусь, загачуватимуся | ми загачуватимемся, загачуватимемось, загачуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | загачуйся, *загачуйсь | загачуйтесь, загачуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *загачувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | загачуючись |
| Дієприслівник мин. часу | загачувавшись, загачувавшися |