задовольнити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | задовольнити, задовольнить |
| Минулий час |
|---|
| він задовольнив | ми, ви, вони задовольнили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я задовольню | ми задовольним, задовольнимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | задовольни | задовольніте, задовольніть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | задовольнивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | задовольнений |
| Дієприслівник мин. часу | задовольнивши |
| Iнфінітив | задовольнитися, задовольнитись, *задовольниться |
| Минулий час |
|---|
| він задовольнився, *задовольнивсь | ми, ви, вони задовольнились, задовольнилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *задовольнюсь, *задовольнюся | ми *задовольнимось, *задовольнимося, *задовольнимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | задовольнись, задовольнися | задовольнітесь, задовольніться, *задовольнітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *задовольнившийся |
| Дієприслівник мин. часу | задовольнившись, задовольнившися |