закатувати
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | закатувати, закатувать |
| Минулий час |
|---|
| він закатував | ми, ви, вони закатували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я закатую | ми закатуєм, закатуємо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | закатуй | закатуйте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | закатувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | закатований |
| Дієприслівник мин. часу | закатувавши |
| Iнфінітив | закатуватися, закатуватись, *закатуваться |
| Минулий час |
|---|
| він закатувався, *закатувавсь | ми, ви, вони закатувались, закатувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *закатуюсь, *закатуюся | ми *закатуємся, *закатуємось, *закатуємося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | закатуйся, *закатуйсь | закатуйтесь, закатуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *закатувавшийся |
| Дієприслівник мин. часу | закатувавшись, закатувавшися |