запровадити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | запровадити, запровадить |
| Минулий час |
|---|
| він запровадив | ми, ви, вони запровадили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я запроваджу | ми запровадим, запровадимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | запровадь | запровадьте |
| Акт. дієприкметник мин. часу | запровадивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | запроваджений |
| Дієприслівник мин. часу | запровадивши |
| Iнфінітив | запровадитися, запровадитись, *запровадиться |
| Минулий час |
|---|
| він запровадився, *запровадивсь | ми, ви, вони запровадились, запровадилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *запроваджусь, *запроваджуся | ми *запровадимось, *запровадимося, *запровадимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | запровадься | запровадьтесь, запровадьтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *запровадившийся |
| Дієприслівник мин. часу | запровадившись, запровадившися |