нагородити
дієслово, доконане, перехідне
| Iнфінітив | нагородити, нагородить |
| Минулий час |
|---|
| він нагородив | ми, ви, вони нагородили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я нагороджу | ми нагородим, нагородимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | нагороди | нагородіте, нагородіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | нагородивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | нагороджений |
| Дієприслівник мин. часу | нагородивши |
| Iнфінітив | нагородитися, нагородитись, *нагородиться |
| Минулий час |
|---|
| він нагородився, *нагородивсь | ми, ви, вони нагородились, нагородилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *нагороджусь, *нагороджуся | ми *нагородимось, *нагородимося, *нагородимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | нагородись, нагородися | нагородітесь, нагородіться, *нагородітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *нагородившийся |
| Дієприслівник мин. часу | нагородившись, нагородившися |