хвилювати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | хвилювати, хвилювать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я хвилюю | ми хвилюєм, хвилюємо |
| Минулий час |
|---|
| він хвилював | ми, ви, вони хвилювали |
| Майбутнiй час |
|---|
| я хвилюватиму | ми хвилюватимем, хвилюватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | хвилюй | хвилюйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | хвилюючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | хвилювавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | хвилюваний |
| Дієприслівник теп. часу | хвилюючи |
| Дієприслівник мин. часу | хвилювавши |
| Iнфінітив | хвилюватися, хвилюватись, *хвилюваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *хвилююсь, *хвилююся | ми *хвилюємся, *хвилюємось, *хвилюємося |
| Минулий час |
|---|
| він хвилювався, *хвилювавсь | ми, ви, вони хвилювались, хвилювалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я хвилюватимусь, хвилюватимуся | ми хвилюватимемся, хвилюватимемось, хвилюватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | хвилюйся, *хвилюйсь | хвилюйтесь, хвилюйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *хвилювавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | хвилюючись |
| Дієприслівник мин. часу | хвилювавшись, хвилювавшися |