вчити
дієслово, доконане, перехідне
| Минулий час |
|---|
| він вчив | ми, ви, вони вчили |
| Майбутнiй час |
|---|
| я вчу | ми вчим, вчимо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вчи | вчіте, вчіть |
| Акт. дієприкметник мин. часу | вчивший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | вчений |
| Дієприслівник мин. часу | вчивши |
| Iнфінітив | вчитися, вчитись, *вчиться |
| Минулий час |
|---|
| він вчився, *вчивсь | ми, ви, вони вчились, вчилися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я *вчусь, *вчуся | ми *вчимось, *вчимося, *вчимся |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | вчись, вчися | вчітесь, вчіться, *вчітеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *вчившийся |
| Дієприслівник мин. часу | вчившись, вчившися |