інсценувати
дієслово, недоконане, перехідне
| Iнфінітив | інсценувати, інсценувать |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я інсценую | ми інсценуєм, інсценуємо |
| Минулий час |
|---|
| він інсценував | ми, ви, вони інсценували |
| Майбутнiй час |
|---|
| я інсценуватиму | ми інсценуватимем, інсценуватимемо |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | інсценуй | інсценуйте |
| Акт. дієприкметник теп. часу | інсценуючий |
| Акт. дієприкметник мин. часу | інсценувавший |
| Пас. дієприкметник мин. часу | інсценований |
| Дієприслівник теп. часу | інсценуючи |
| Дієприслівник мин. часу | інсценувавши |
| Iнфінітив | інсценуватися, інсценуватись, *інсценуваться |
| Теперiшнiй час |
|---|
| я *інсценуюсь, *інсценуюся | ми *інсценуємся, *інсценуємось, *інсценуємося |
| Минулий час |
|---|
| він інсценувався, *інсценувавсь | ми, ви, вони інсценувались, інсценувалися |
| Майбутнiй час |
|---|
| я інсценуватимусь, інсценуватимуся | ми інсценуватимемся, інсценуватимемось, інсценуватимемося |
| Одн. | Множ. |
| Наказовий спосiб | інсценуйся, *інсценуйсь | інсценуйтесь, інсценуйтеся |
| Акт. дієприкметник мин. часу | *інсценувавшийся |
| Дієприслівник теп. часу | інсценуючись |
| Дієприслівник мин. часу | інсценувавшись, інсценувавшися |